Як писати про складне: поради та ритуали науковиці Сюзан Д’Агостіно

Сюзан Д’Агостіно — математикиня та авторка, чиї статті виходять у виданнях The Atlantic, Scientific American, BBC та The Washington Post. Вона має науковий ступінь доктора філософії з математики та ступінь магістра образотворчих мистецтв (M.F.A.) з нон-фікшн. За її словами, докторський ступінь вона завжди вказує в підписах до науково-популярних статей, щоб читачі були впевнені у достовірності фактів, а от згадку про літературну освіту свідомо залишає поза увагою. Для читача важливий лише результат — чи працюють засвоєні прийоми у конкретному тексті.

Поєднання двох світів: математика та літературна майстерність

Під час навчання на математичному факультеті Д’Агостіно звикла до академічного жаргону та гранично лаконічного викладу. Потім, здобуваючи літературну освіту, вона навчилася трансформувати іменники та дієслова у повноцінні історії. Математична підготовка дає логічний каркас, проте наукові тексти потребують не лише сухої точності, а й драматургії, здатної втримати увагу широкої аудиторії.

Настільна книга у несподіваному місці та робота з чернетками

Один із колег-драматургів під час навчання на магістратурі порадив Сюзан тримати під рукою класичний посібник Вільяма Странка та Елвіна Брукса Вайта «Елементи стилю» (The Elements of Style). Порада полягала у тому, щоб покласти цю невелику книжку у вбиральні та читати її короткими уривками протягом кількох років. Примірник Д’Агостіно лежить там уже майже десятиліття. Вона зазначає, що цей щоденний контакт із правилами допомагає зменшити кількість складних слів і відмовитися від надмірної стислості, яка шкодить зрозумілості.

Ще одна дисциплінарна звичка сформувалася у Д’Агостіно, коли вона поєднувала викладання математики в університеті, виховання малих дітей та навчання на письменницькій програмі. Вона зрозуміла: час для роботи над текстами не з’являється сам по собі — його потрібно виборювати. Тепер, коли колеги надсилають їй свої чернетки для публікацій у медіа, вона відкладає власні справи та готує детальний відгук. Аналіз чужого тексту свіжим оком допомагає їй повернути об’єктивність і щодо власних матеріалів.

Напруга, деталь та парадокси людських стосунків

За межами робочого столу, під час тривалих прогулянок у лісі, авторка аналізує історії, які її вразили, і намагається зробити розбір механізмів, що викликали емоцію. Дджерелом натхнення та напруги може стати будь-що — від книги чи рекламного ролика зубної пасти до розмови з близькою людиною.

Один із ключових спогадів Д’Агостіно пов’язаний із її матір’ю. За життя мати-католичка відмовляла доньку від здобуття докторського ступеня з математики, стверджуючи, що «жоден чоловік не хоче одружуватися з жінкою, яка розумніша за нього». За кілька днів до смерті матері Сюзан запитала її без докору, чому та давала таку пораду. Замість очікуваного релігійного пояснення мати відповіла питанням: «А що ще ти б сказала своїй доньці, яка мала схильність піддавати сумніву геть усе?». Ця фраза змусила авторку переосмислити попередній досвід і шукать у науковому письмі саме такі речення, які змушують читача по-новому подивитися на вже відомі речі.

Наука через призму прагнень та історій людей

У науковій журналістиці факти непорушні. Наприклад, викладаючи історію спроб доведення гіпотези Рімана — відомої проблеми аналітичної теорії чисел, для якої перевірено вже перші 10 трильйонів випадків і запропоновано премію в один мільйон доларів, — автор не може змінити математичні дані. Проте саме письменник обирає структуру розповіді, точку входу та людський контекст.

На думку Д’Агостіно, читачі приходять по математику, але залишаються заради історій про людей, які шукають відповіді. За кожним науковим результатом стоїть чиєсь пристрасне прагнення дізнатися правду.

Практичне значення для молодих науковців

Досвід Сюзан Д’Агостіно демонструє важливі моменти для українських студентів та дослідників, які прагнуть популяризувати власні наукові розробки:

Спрощення без втрати змісту: академічна освіта часто формує звичку до перенасичення тексту термінами, проте для публічних статей варто обирати зрозумілі формулювання та чітку структуру.
Робота з дедлайнами та взаємодопомога: рецензування праць своїх колег дозволяє краще побачити власні помилки та покращити навички редагування.
Людський вимір науки: сухі цифри та теорії сприймаються значно краще, якщо показати мотивацію, сумніви та пошуки самих дослідників.

Дата публікації джерела: 31.07.2026 07:00.

Джерело: insidehighered.com

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!

поділитись